Сторінки

7 група Слюсарна справа

 Підручник М. І. Макієнко Загальний курс слюсарної справи: https://drive.google.com/file/d/1FdIzbMtZIT4dIrzfbWsZdFeriesJldb3/view 

25.03.2025

Тема уроку: Регламент прибирання робочого місця

Пройдіть тест 1:
Пройдіть тест 2:

Повітряне середовище — склад, температура і вологість повітря («мікроклімат») — має важливе значення для створення здорових оптимальних санітарно-гігієнічних умов праці. Спостереження свідчать, що при відповідності чистоти і вологості повітря гігієнічним вимогам продуктивність праці підвищується приблизно на 10 %.

Для приміщень із незначним надлишком теплоти рекомендуються такі температури повітря: при виконанні легких робіт — 18...20 °С, робіт середньої ваги—16...18 °С, важких робіт—14...16 °С.

До заходів боротьби з перегріванням організму належать: механізація важких робіт, захист від джерела випромінювання, вилучення надлишкових тепловиділень за допомогою вентиляції, профілактика порушення водно-сольового обміну та інших наслідків перегрівання. Для відновлення водно-сольового балансу організму робітників гарячих цехів забезпечують підсоленою газованою водою.

Шум і вібрація призводять до швидкого стомлювання, знижують продуктивність праці та якість виробів, шкідливо впливають на органи слуху людини (викликають глухоту), а також на нервову систему, порушують нормальне функціонування інших органів. Шум призводить до гіпертонічних та інших захворювань. Особливо шкідливі високочастотні шуми, які виникають при роботі агрегатів ударної дії, рухомі потоки повітря газу.

Якщо треба працювати у приміщеннях, де шум перевищує допустимі норми (75...85 дБ), користуються протишумовими навушниками.

Навушники кріпляться на голові за допомогою щільної бавовняної чи гумової тасьми, металевої фурнітури (м'яке скріплення) або двох металевих дуг, виготовлених з пружного дроту і полівінілхлоридної профільованої стрічки, що охоплюють голову.

Вібрації (механічні коливання), які виникають при рухові транспортних засобів чи роботі машин, викликають швидке стомлення людей та захворювання (вібраційна хвороба). Дію вібрації на людину намагаються недопустити або зменшити. При роботі пневматичним інструментом користуються рукавичками з накладками з м'якого матеріалу на поверхні долоні; систематично проводять лікувальну гімнастику пальців і кистей рук.

Для зменшення дії вібрації служать м'яка віброгасильна втулка (муфта) для лівої руки  і м'яка віброгасильна пружинна накладка на рукоятці молотка, яка захищає праву руку працюючого. Віброгасильну муфту надягають на пневматичне зубило і закріплюють гумовими кільцями.

Освітлення. Робоче місце слюсаря має бути достатньо освітлене протягом робочого дня, рівномірно розподілене за яскравістю, не засліплювати.

Оптимальне освітлення насамперед залежить від розміщення джерела світла.

На рис. 26 а показано правильне, а на рис. 26 б, в, г неправильне розміщення джерела світла. Перша позиція найправильніша, оскільки світильник, розміщений зліва над головою працюючого, освітлює робочий стіл, не викликаючи засліплення і не відкидаючи тінь на робочу зону.

Причиною недостатнього освітлення робочого місця можуть бути і недостатній догляд за світильником, забрудненість ламп, відсутність абажура чи рефлектора, що знижує величину освітленості на 30 % і більше. Найбільшій втомлюваності сприяє освітленість 30 лк, найменшій — 800... 1000 лк.

Визначаючи норми освітлення, враховують характер роботи (особливо точна, точна, малої точності, груба тощо), а також розміри деталей для складання, фон, контраст об’єкта складання з фоном. Найсприятливішим освітленням є природне.

18.03.2025

Тема уроку: Схеми розташування приладів


2.                Компресорне обладнання

При обслуговуванні автомобілів в майстернях і шиномонтажних станціях використовується пневматичне обладнання і інструменти, робота яких відбувається за рахунок стисненого повітря. За допомогою компресорних агрегатів виробляються демонтажні / монтажні роботи, накачування шин, очищення від бруду важкодоступних місць. Шиномонтажні і балансувальні стенди, шуруповерти, гайковерти, пневмопідйомники, ґрунтувальні пістолети, фарбопульти – все це обладнання працює від пневмопривода.

Використання стисненого повітря економічно, зручно і дозволяє оперативно проводити необхідні роботи. При підборі компресора необхідно врахувати його продуктивність, надійність, потужність, тиск на виході, особливості мережі живлення. Залежно від призначення виділяють безліч видів компресорного устаткування.

Поршневі компресори – бюджетні моделі установок, які користуються високим попитом завдяки легкості в обслуговуванні, експлуатації, ремонті. Функціонал у них трохи нижче, ніж у гвинтових установок, але в ряді випадків поршневий компресор стане відмінним рішенням для оснащення автосервісу.

Гвинтові компресори – широко використовуються як на невеликих автостанціях, так і великих автосервісах. Потужності установки досить для забезпечення високої продуктивності, вона розрахована на тривалі інтенсивні навантаження, довгий термін служби.

Осушувачі – призначені для спеціальної підготовки стисненого повітря, який використовується для роботи компресора. Агрегати запобігають утворенню конденсату і корозії, засмічення каналів, що ведуть до поломки дорогого устаткування. Осушувачі очищають повітря від пилу і шкідливих домішок, які згубно впливають на роботу компресорних установок.

Ресивери – призначаються для забезпечення нормального функціонування компресора. Установки забезпечують необхідний рівень тиску і оптимальний режим при роботі компресора, накопичують, охолоджують і зберігають стиснене повітря, видаляють конденсат. Пристрої сумісні з будь-яким компресором.

3.                Кузовне обладнання

Устаткування для кузовного ремонту автомобіля необхідно для виправлення деформації кузова і відновлення контрольних точок, виконання заміни елементів і деталей, косметичного ремонту, усунення перекосів рам і невеликих дефектів кузова. 

Основні види кузовного обладнання:

Рихтувальні стенди платформного і рамного типу призначені для ремонту автотранспорту всіх типів, з будь-яким типом ушкоджень і великою вантажопідйомністю. Зручна конструкція забезпечує найкращий доступ до будь-якої частини кузова.

Зварювальні апарати напівавтоматичного типу і аксесуари до них – використовуються для зварювання в захисному газоподібному середовищі, механічної, ручного дугового зварювання, зварювання порошковим дротом.

Інвертори – пристрої для зварювання, що забезпечують високу якість шва, які підходять для роботи з різноманітними металами і сплавами. Невелика вага, чітка настройка і можливість роботи в різних режимах роблять установки незамінними в автосервісі.

Пристрій контролю геометрії кузова – унікальна вимірювальна система для визначення координат контрольних точок.

Споттери – зварювальне обладнання для кузовного ремонту.

Пройдіть тест:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfmyF1WhJVBUUSMnTmAoK0kDiF1fPW62ksIzsuuGLVIQkH82A/viewform?usp=sharing

Законспектувати. Вивчити матеріал.

06.03.2025

Тема уроку: Схеми розташування інструментів

Підйомне обладнання

Будь-які роботи по ремонту і діагностиці автомобілів припускають його підйом на висоту, на якій зручно проводити маніпуляції. Придбання надійних підйомників для автосервісу значно спрощує ремонт, підвищує швидкість і якість техобслуговування.

В автосервісах найчастіше використовуються підйомники наступних типів:

  • стійкові підйомники;
  • підйомники-ножиці –  складаються з складаних металоконструкції з платформою, яка розкладається по типу ножиць;
  • канавні підйомники – кріпляться прямо на борт оглядової ями і дозволяють ефективно використовувати простір.
  • підкатні домкрати – пристрої невеликої вантажопідйомності, використовуються для локальних робіт. Мобільні агрегати можна переміщати по всій території автомайстерні.

Діагностичне обладнання

Діагностичне обладнання дозволяє швидко і точно визначити причину несправності автомобіля і усунути її в короткі терміни. Подібна техніка необхідна для кожного автосервісу, так як без її використання неможливо виявити поломку. Список необхідного діагностичного обладнання для СТО включає в себе димоміри, газоаналізатори, тестери, сканери, товщиноміри, мотортестери.

Інструменти

Ручний інструмент– обов’язковий при комплектації автосервісу. З його допомогою проводяться ремонтні, монтажні та демонтажні роботи, заходи з обслуговування вузлів і агрегатів.

На сайт sigma.ua ви знайдете усі необхідні для вашої автомайстерні інструменти найвищої якості. 

Список необхідного інструменту для автосервісу включає в себе:

  • ручний інструмент – це гайкові ключі, викрутки, молотки, набори інструменту, скомплектовані для виконання певних операцій;
  • пневмоінструмент – професійні гайковерти, шуруповерти, дрилі, що працюють за допомогою стисненого повітря;
  • електроінструмент – працює від електричних джерел живлення, аналог пневматичної обладнанню, застосовується, коли використання пневмоінструменту з певних причин неможливо.
  • набори інструментів;

спеціальні меблі для зберігання пристосувань і інструментів.

Законспектувати. Вивчити матеріал.

27.02.2025

Тема уроку: Безпечні правила

4.     ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

 

4.1.  Відключити електроінструмент від електромережі шляхом роз’єднання штепсельного з’єднання.

4.2. Прибрати робоче місце від стружки, тирси та інших відхо­дів спеціальною щіткою, очистити електроінструмент від пилу, бруду та масла.

4.3.  Протерти кабелі сухою ганчіркою і старанно їх згорнути в бухту.

4.4.   Демонтувати штепсельні розетки повинен черговий елек­тромонтер.

4.5. Здати інструмент на зберігання виконробу або закрити в сейф.

4.6.  Зберігати інструмент слід в сухому приміщенні, що опалю­ється. При цьому інструмент повинен бути захищений від вологи і пилу.

 

5.     ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

 

5.1.  Аварійні ситуації можуть виникати під дією несприятливих атмосферних умов (дощу, вітру, снігу та ін.), а також бути вироб­ничого характеру в результаті:

  • порушення будівельних конструкцій;
  • падіння будівельних матеріалів;
  • виходу з ладу енергетичних комунікацій та механізмів;
  • зникнення напруги в електромережі;
  • зникнення електричного зв’язку між металевими частинами корпусу та нульовим штирем штепсельної вилки;
  • пошкодження   штепсельного   з’єднання   кабелю   або   його захисної трубки;
  • пошкодження робочої частини інструмента;
  • заклинювання частин інструмента, що обертаються;
  • короткого замикання в двигунах електроінструментів.

5.2.   У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно припинити роботу, вжити заходів щодо евакуації людей з небез­печної зони та рятування матеріальних цінностей. В разі необхід­ності відключити технологічне обладнання від електромережі.

5.3.  Якщо обстановка не загрожує життю і здоров’ю працівни­ків і не веде до розширення аварії, її слід зберегти такою, якою вона була на момент події.

5.4.  У випадках пожежі необхідно:

  • викликати пожежно-рятувальну службу за телефоном «101»;
  • оповістити керівника робіт і розпочати гасіння пожежі наяв­ними    засобами    пожежогасіння.    Електропроводку    та    елек­троустановки  Гасити тільки  вуглекислотними  та порошковими вогнегасниками після їх відключення від електромережі;
  • організувати зустріч пожежних машин та інформувати по­жежників про місцезнаходження гідрантів, колодязів та інших за­собів пожежогасіння.

5.5.  У разі нещасних випадків (забиття, падіння, електротравми), а також у випадках раптового захворювання подати потерпілому першу (долікарську) допомогу, повідомити керівника робіт про те, що трапилося, викликати швидку допомогу за телефоном «103».

5.6. Послідовність подання першої допомоги:

  • усунути дію на організм шкідливих факторів, які загрожують здоров’ю і життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої території, загасити одяг, що горить, тощо);
  • визначити характер і тяжкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого і послідовність заходів щодо його рятування;
  • вжити потрібних заходів щодо рятування потерпілого в по­рядку терміновості (відновити прохідність дихальних шляхів, про­вести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити крово­течу, зафіксувати місце перелому, накласти пов’язку та ін.);
  • підтримувати основні життєві функції потерпілого до при­буття медичного працівника або вжити заходів щодо транспорту­вання потерпілого в найближчий медичний заклад.

5.7.  Допомога потерпілому, подана не медичним працівником, не повинна заміняти допомогу з боку медичного персоналу і по­винна подаватися лише до прибуття лікаря.

5.8.  Конкретні дії щодо подання медичної допомоги потерпі­лому під час різних уражень описані в Інструкції з подання пер­шої (долікарської) допомоги, яка вивчається під час проходження первинного і подальших інструктажів з питань охорони праці.

Законспектувати. Вивчити матеріал.

27.02.2025

Тема уроку: Схеми розташування устаткування


Професійне обслуговування автомобілів неможливе без спеціалізованого обладнання, за допомогою якого всі роботи проводяться швидко і якісно. Хороша репутація і надійність компанії дозволять швидко зайняти свою нішу на ринку і забезпечать постійний потік клієнтів. Зупинимося докладніше на технічному оснащенні автосервісу, від якого більш ніж на 80% залежить успішність його роботи.

 

Яке обладнання потрібно для автосервісу та шиномонтажу?

Незалежно від призначення, инструмент для сто повинен володіти захистом від вологи, бруду, масла, лакофарбових складів, бензину, бути функціональними і надійними. Ресурс розрахований на інтенсивні навантаження, а саме устаткування бути зручним в роботі. Важливо врахувати потужність, технічні характеристики, габарити, тип приміщення, репутацію виробника.

Перед покупкою обладнання та інструменту для автосервісного бізнесу потрібно визначитися з напрямком діяльності та послугами, які будуть надаватися. Наприклад, перелік обладнання для автосервісу загальної спрямованості буде відрізнятися від списку обладнання для шиномонтажу.

Перелік необхідного інструменту та обладнання для автосервісу

Все обладнання для автосервісу можна розділити на наступні основні види:

1.      Гідравлічне обладнання

Гідравлічне обладнання для СТО і автосервісу призначається для підняття автотранспортуздійснення діагностики та проведення ремонтних робітВоно значно полегшує важку роботу і збільшує продуктивність праціГідравліка підбирається з урахуванням видів обслуговування транспорту (вантажнілегкові автомототехнікаі напрямки роботи автомайстерні.

Види гідравлічного обладнання:

  • домкрати – прості і надійні у використанні агрегати, призначені для підйому транспорту;
  • преси – пристосування для видалення деталей і їх запресовування, що працюють за принципом важеля, коли зусилля в кілька десятків тонн концентрується в одній точці;
  • крани – незамінні пристрої для переміщення і підйому важких агрегатів і механізмів.
  • трансмісійні (гідравлічні) стійки – використовуються для демонтажних робіт, зокрема, для демонтажу коробки передач, двигуна і заднього моста.
  • рихтувальні комплекти, трубогиби, гідроциліндри, різні аксесуари для гідравлічної техніки.

24.01.2025

Тема уроку: Безпечні правила при користуванні електроінструментом

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1.  Інструкція з охорони праці під час виконання роботи із за­стосуванням електричних ручних машин та інструментів (далі – Інструкція) розроблена на підставі законодавства України про охо­рону праці, ПУЕ, ПТЕЕС, ПБЕЕС (НПАОП 40.1-1.21-98 (ДНАОП 0.00-1.21-98)) і Правила безпечної роботи з інструментом та при­строями (НПАОП 0.00-1.31-99 (ДНАОП 1.1.10-1.04.01)).

Особи, які порушили вимога цієї Інструкції, усуваються від роботи і без позачергової перевірки знань до роботи не допускаються.

Крім цього, вони можуть нести персональну відповідальність в установленому законом порядку: дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну — в залежності від наслідків, спри­чинених порушенням.

1.2.  Роботи із застосуванням електричних, ручних машин та ін­струментів (далі — електроінструментів) належать до робіт з під­вищеною небезпекою.

1.3.  До самостійної роботи з електроінструментом допускають­ся особи старші 18 років, які пройшли:

  • навчання в закладах освіти;
  • медичний огляд;
  • інструктаж на робочому місці з цієї Інструкції.

1.4.   Робітники,  які  працюють  з  електроінструментом,  зобо­в’язані знати правила відповідно до роботи, яку вони виконують, і мати відповідну групу з електробезпеки.

1.5.   Для одержання групи І, незалежно від фаху, необхідно пройти інструктаж з електробезпеки з оформленням в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

Інструктаж з електробезпеки для І групи повинна проводити особа, відповідальна за електрогосподарство, або за її письмовим розпорядженням — особа зі складу електротехнічних працівників, яка має III групу.

Мінімальний стаж роботи з електроінструментом і видання по­свідчень робітникам з І групою не вимагається.

1.6. Для одержання груп II і III робітники повинні:

  • чітко усвідомлювати небезпеку, пов’язану з електроінстру­ментом;
  • знати і вміти застосовувати на практиці ці та інші правила безпеки в обсязі, потрібному для роботи, яка виконується;
  • уміти практично подавати першу допомогу потерпілим при електротравмах, в тому числі застосовувати способи штучного ди­хання і зовнішнього масажу серця.

1.7.   Особи, які експлуатують електроінструмент класу І (на­приклад,   мозаїчно-шліфувальні,   паркетно-шліфувальні   й   інші машини) повинні мати групу з електробезпеки не нижче II.

1.8.  Під час роботи з електроінструментом робітники повинні проходити наступні інструктажі з охорони праці:

а)  повторний — не рідше одного разу на 3 місяці;

б)  позаплановий — в разі порушення вимог безпеки праці, що призвело чи могло призвести до аварії або нещасного випадку; у разі зміни технологічного процесу чи діючих нормативних актів про охорону праці; у разі перерви в роботі з машинами й електро­інструментом більше 60 календарних днів;

в)  цільовий — під час виконання разових робіт, безпосередньо не пов’язаних з обов’язками за фахом, ліквідації аварії, стихійно­го лиха, проведенні робіт, для яких оформляється наряд-допуск, дозвіл та інші документи.

1.9.  Електрифікований інструмент за умовами безпеки поділя­ється на такі класи:

І — електроінструмент, у якого всі деталі, що перебувають під на­пругою, ізольовані і штепсельна вилка має заземлювальний контакт;

ІІ— електроінструмент, у якого всі деталі, що перебувають під напругою, мають подвійну або посилену ізоляцію. Цей електроін­струмент не має пристроїв для заземлення. Номінальна напруга для електроінструмента класів І і II повинна бути не більше 220 В для електроінструмента постійного струму, 380 В — для електроін­струмента змінного струму;

III — електроінструмент на номінальну напругу не вище 42 В, у якого ані внутрішні, ані зовнішні кола не перебувають під ін­шою напругою. Електроінструмент класу III призначений для жи­влення від безпечної наднизької напруги.

Якщо безпечну наднизьку напругу одержують перетворенням вищої напруги, то це слід здійснювати за допомогою безпечного ізолювального трансформатора (далі — розподільний трансформа­тор безпеки або перетворювач з окремими обмотками).

1.10.  В умовах будівельних майданчиків під час ведення робіт поза приміщеннями в усіх випадках, а в приміщеннях — в умовах підвищеної небезпеки ураження людей електричним струмом слід застосовувати ручні електричні машини II (з подвійною ізоляці­єю) і III (напругою 36 В) класів захисту. Під час роботи з елек­тричними машинами II класу необхідно застосовувати електрозахисті засоби (діелектричні рукавички, як основний засіб захисту, і діелектричний килим чи ізолюючу підставку, як додатковий).

Забороняється експлуатація ручних електричних машин І класу

за таких умов.

Під час роботи в особливо небезпечних умовах ураження лю­дей електричним струмом слід використовувати тільки ручні елек­тричні машини класу III з обов’язковим застосуванням електро захисних засобів.

1.11. Електроінструмент класу І (мозаїчно-шліфувальні, паркетно-стругальні машини та ін.) може застосовуватися тільки за наявності пристрою захисного відключення (наприклад, типу ІЕ 9813 та ін.).

1.12.  Застосовувати машини допускається тільки відповідно до призначення, зазначеного у паспорті.

1.13.  Приєднання до електричної мережі і від’єднання електро­інструмента і ручних електричних машин за допомогою справних штепсельних з’єднань дозволяється виконувати персоналу, допу­щеному до роботи з інструментом і машинами.

Підключення до мережі допоміжного устаткування і подовжувачів дозволяється виконувати тільки електромонтерам.

1.14.  Електроінструмент підлягає періодичній перевірці не рід­ше одного разу на 6 місяців.

Результати перевірок і випробувань електроінструменту, зни­жувальних і розподільчих трансформаторів безпеки, перетворюва­чів частоти, захисно вимикальних пристроїв та кабелів слід зано­сити  в  «Журнал обліку,  перевірки та випробування електроінструменту, трансформаторів, перетворювачів частоти та перенос­них світильників» за формою, встановленою ПБЕЕС. Журнал по­винна вести призначена розпорядженням особа, відповідальна за зберігання та справність електроінструменту.

На корпусах електроінструмента слід зазначити номери, а та­кож дати наступних перевірок, а на знижувальних розподільчих трансформаторах безпеки, перетворювачах частоти та захисно вимикальних пристроях — інвентарні номери і дати наступних вимірювань опору ізоляції.

Забороняється експлуатація електроінструмента з вичерпаним терміном перевірки.

1.15.  Електроінструмент, який живиться від електромережі, по­винен бути обладнаний незнімним гнучким кабелем (шнуром) зі штепсельною вилкою. Незнімний гнучкий кабель електроінстру­мента класу І повинен мати жилу, яка з’єднує заземлювальний затискач електроінструмента із заземлювальним контактом штеп­сельної вилки.

Кабель в місці введення до електроінструмента класу І слід за­хищати від стирань і перегинів еластичною трубкою з ізоляційно­го матеріалу.

Трубку слід закріплювати в корпусних деталях електроінстру­мента, вона повинна виступати з них на довжину, не менше п’яти діаметрів кабелю. Закріплювати трубку на кабелі поза інструмен­том забороняється.

Для приєднання однофазного електроінструмента шланговий кабель повинен мати три жили: дві — для живлення, одну — для заземлення.

Для приєднання трифазного електроінструмента застосовується чотирижильний кабель, одна жила якого слугує для заземлення.

Ці вимоги стосуються тільки електроінструмента з корпусом, який необхідно заземлювати.

1.16.  Доступні для доторкання металеві деталі електроінстру­мента класу І, які можуть опинитися під напругою у випадку по­шкодження ізоляції, повинні бути з’єднані із заземлювальним за­тискачем.

Електроінструмент класів II і НІ не заземлюють. Заземлення корпусу електроінструмента слід здійснювати спеціальною жилою живильного кабелю, яка не може одночасно бути провідником робочого струму. Використовувати з цією метою нульовий робо­чий провід забороняється.

Штепсельна вилка повинна мати відповідну кількість робочих і один заземлювальний контакт. Конструкція вилки повинна забезпечувати випереджальне замикання заземлювального контакту під час ввімкнення та більш запізнене розмикання його під час вимикання.

1.17.  Конструкція штепсельних вилок електроінструмента кла­су III повинна унеможливлювати з’єднання їх з розетками на на­пругу понад 42 В.

1.18. Забороняється користуватися штепсельними з’єднаннями, у яких погнуті, а тим більше поламані контакти, розбитий або вищерблений корпус.

Не можна допускати попадання вологи в штепсельне з’єд­нання.

1.19.  Під час зберігання електроінструменту слід повністю ви­ключити попадання на нього води і масла.

1.20. Робітники, зайняті виконанням робіт із застосуванням ручних електричних машин і електроінструмента, повинні бути забезпечені необхідним спецодягом, спецвзуттям та іншими засо­бами індивідуального захисту.

 

2.     ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

 

2.1. Необхідно підготувати робоче місце, прибрати предмети і матеріали, що не потрібні для виконання роботи.

2.2.  Пересвідчитись у тому, що освітлення достатнє для безпеч­ного ведення роботи.

2.3.  Під час кожного отримання електричного інструменту слід проводити:

  • перевірку комплектності і надійності кріплення деталей;
  • зовнішній огляд (справність кабелю (шнура), його захисної трубки зі штепсельної вилки; цілісність ізоляційних деталей кор­пуса, рукоятки і кришок щіткотримачів; наявність захисних кожу­хів і їх справність);
  • перевірку чіткості роботи вимикача;
  • перевірку роботи на холостому ходу.

Забороняється видавати для роботи електроінструмент, який не відповідає хоча б одній з перелічених вимог або електроінст­румент з простроченою датою періодичної чергової перевірки.

2.4. Працівник повинен отримати засоби індивідуального захис­ту (діелектричні рукавички, калоші, килимки) або розподільчий трансформатор чи перетворювач з окремими обмотками, або уста­ткування для захисного відключення.

2.5. В разі роботи штукатурно-затиральною машиною необ­хідно перевірити стан поверхні, що затирається, і визначити ве­личину тиску води, що подається, яка може коливатися в межах 0,1—0,3 атм.

2.6. Показником правильної роботи перфоратора є відсутність ударів бойка на холостому ходу. У електроінструмента класу І, крім того, повинна бути перевірена справність кола заземлення між його корпусом і заземлювальним контактом штепсельної вилки.

2.1Безпосередньо перед початком роботи необхідно перевіряти:

  • відповідність напруги і частоти струму електричної мережі до напруги і частоти струму електродвигуна електроінструмента, за­значених в таблиці (паспортних даних);
  • надійність закріплення робочого інструмента (свердел, абразивних кругів, дискових пил, ключів-насадок та ін.).

2.8.   Перед включенням електроінструменту в електромережу необхідно перевірити наповнення мастилом.

2.9.  Якщо електроінструмент довго лежить на складі, то перед роботою необхідно перевірити опір ізоляції.

2.10.  Робочий змінний інструмент повинен бути правильно пі­дібраний і заточений відповідно до характеру роботи та виду оброблюваного матеріалу.

Ріжучі частини електроінструменту, свердла, пиляльні і абразив­ні диски та інші повинні точно відповідати електроінструменту да­ного типу і надійно закріплюватися в захисних пристосуваннях.

2.11. Довжина кабелю повинна бути такою, щоб не відбувалося його натягування і ослаблення контактів у штепсельному з’єд­нанні, оскільки це може призвести до короткого замикання на корпус електроінструмента.

2.12.  Для роботи з електроінструментом необхідно одягти пе­редбачений нормами спецодяг, справні та перевірені засоби захи­сту, а в разі небезпеки пошкодження очей — захисні окуляри.

Законспектувати. Вивчити матеріал.

24.01.2025

Тема уроку: Безпечні правила при користуванні електроінструментом

3.     ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

 

3.1. Підключати електроінструмент до мережі необхідно тільки через спеціальні штепсельні розетки, що забезпечують підклю­чення заземлення.

Забороняється підключення електроінструмент до мережі на­вішуванням захищених проводів або їх скручуванням.

3.2.  Забороняється самостійно підключати до тимчасових ме­реж електроінструмент і трансформатори без пускових апаратів або штепсельних з’єднань.

На будівництві штепсельні розетки для підключення електро­інструменту та понижувальних трансформаторів повинен встанов­лювати електромонтер організації, що експлуатує мережі.

3.3.  Забороняється працювати без заземлення, а в мережах з заземленою нейтраллю без занулення металевого корпусу електроінструмента, якщо робоча напруга перевищує 42 В.

3.4.   Якщо електрична мережа, до якої підключать електро­дриль,  виконана за чотирипровідною системою із заземленим нейтральним проводом (нулем), замість заземлення електроінст­румента потрібно використовувати його занулення, тобто підклю­чення корпусу дрилі до нульового провода мережі.

3.5.  Електроінструменти напругою 42 В, що підключені до еле­ктромережі через понижувальні трансформатори або перетворю­вачі частоти, повинні бути обов’язково заземлені.

3.6.  Корпус понижувального трансформатора і його вторинна об­мотка, а також корпус перетворювача повинні бути заземлені. Зазем­люючий провід повинен бути ізольований до підключення до мережі.

3.7.  Забороняється з’єднувати струмоведучий нульовий провід однофазного електроінструмента з заземлюючим провідником ін­струмента і підключати їх під один загальний зажим шини зазем­лення або до якої-небудь заземленої конструкції.

3.8.  Під час включення електроінструмента замикання зазем­лення повинно передувати заземленню робочих контактів. Під час відключення контактів електроінструментів спочатку повинні бу­ти відключені робочі контакти, а потім — заземлення.

3.9.  Під час роботи поза приміщеннями і в приміщеннях, особли­во небезпечних у відношенні ураження людей електричним стру­мом, в металевих резервуарах, в приміщеннях з великою вологістю слід застосовувати переносні електричні лампи напругою до 12 В.

3.10.  Електроінструмент, розрахований на напругу 127 або 220 В, використовують для роботи в сухих приміщеннях або в приміщен­нях, де виключена можливість одночасного дотику до корпусу ін­струмента, до металевих конструкцій або обладнання.

Корпус електроінструмента при цьому повинен бути надійно заземлений.

3.11. В приміщеннях з підвищеною небезпекою за ступенем ураження людей електричним струмом дозволяється працювати електроінструментом, розрахованим на напругу не вище 42 В.

Під час роботи в особливо небезпечних приміщеннях необхід­но використовувати електроінструменти, розраховані на включен­ня в мережу напругою не вище 42 В і частотою 200 Гц.

3.12.  Працювати електроінструментом в металевих резервуарах повинні двоє робочих. При цьому один з них, який спостерігає, знаходиться поза резервуаром.

3.13.   Щоб запобігти пошкодженню шлангового кабелю ріжу­чим інструментом, а також для зручності роботи слід перекидати кабель через плече або прикріплювати його до поясного паска за допомогою карабінів.

Під час роботи електроінструментом не дозволяється натягува­ти струмопровідні проводи, щоб запобігти їх обриву.

3.14.  Забороняється включати електроінструмент в мережу при включеному його електродвигуні.

Не дозволяється також включати електродвигун під напругою на робочий орган. Починати обробку матеріалу слід тільки при включенні електродвигуна, на холостому ходу.

3.15.  При включеному в мережу електроінструменті забороня­ється:

  • виміряти оброблювальну деталь;
  • передавати деталь через голову працюючого;
  • прибирати стружку, опилки і змащувати інструмент;
  • регулювати інструмент і міняти робочий орган;
  • забороняється вставляти або виймати робочий орган до пов­ного його зупинення.

3.16.  Якщо корпус електроінструмента нагрівається до темпе­ратури, за якої рука без рукавички не може витримувати дотику до нього, роботу необхідно припинити і дати можливість інстру­менту охолонути.

3.17.  Забороняється:

  • працювати електроінструментом під час дощу, а також снігу, якщо робоче місце не обладнане навісом;
  • працювати електроінструментом на висоті більше 1,3 м з ін­вентарних риштувань, що не мають відповідних огороджень;
  • працювати електроінструментом з приставних і складаних драбин;
  • залишати електроінструмент на риштуваннях або підвішува­ти на драбинах, щоб запобігти випадковому падінню.

3.18.  Усі підготовчі роботи (очистку від іржі, свердління отво­рів та ін.) з використанням електроінструменту рекомендується виконувати на спеціальних площадках на землі.

3.19.  В разі перерви в подачі електроенергії або тимчасової пе­рерви в роботі з яких-небудь причин слід терміново відключити електроінструмент від мережі.

3.20.   Забороняється залишати електроінструмент без нагляду, переходити з однієї дільниці роботи на інший з включеним елек­тродвигуном інструмента.

3.21.   Оброблювальний  матеріал  потрібно  встановити  стійко і зручно на робочому місці, а дрібні деталі під час їх обробки за­кріпити в надійних пристосуваннях.

3.22.  Під час роботи електро шліфувальними машинами, електро точилами необхідно виконувати наступні правила:

  • ретельно перевірити абразивний круг для встановлення від­сутності тріщин;
  • забороняється працювати абразивним кругом,  що змінив правильну форму;
  • не допускається одягати круг на шпіндель за допомогою удар­них інструментів, а гайку дозволяється затягувати тільки ключем;
  • насаджувати абразивний круг на шпіндель точно по центру із щілиною 0,1—1 мм (залежно від діаметру круга) і надійно затиснути   його   фланцями  через  картонні  прокладки;   товщина прокладок 0,5—1 мм; діаметр — на 4 мм більше діаметра фланців;
  • забороняється працювати електромашиною, якщо абразив­ний круг її не огороджений кожухом;
  • використовувати захисні окуляри під час правлення точиль­ного круга електро точила і заточування інструментів;
  • забороняється заточувати інструменти периферійною повер­хнею круга і торкатися руками їх леза;
  • працюючий на електро точилі повинен стояти на резиновому килимі або сухому дерев’яному щитку.

3.23.  Забороняється працювати електро точилами, у яких  пиляль­ний диск не захищений кожухом.

Під час роботи стрічковою пилкою необхідно слідкувати за тим, щоб не було прогибів стрічки пилки, що може призвести до її пошкодження.

3.24.  Під час роботи деревообробним електроінструментом не­обхідно попереджувати попадання під ріжучі частини цвяхів, гвин­тів та інших металевих предметів.

3.25.  В разі виявлення в електроінструменті дефектів, напруги на корпусі необхідно припинити роботу і повідомити виконроба.

3.26.  Ремонтувати або заміняти запобіжники в електромережі, розбирати електродвигун і вимикач електроінструмента, особам що не мають на це права, забороняється.

3.27.   Під час роботи з перетворювачами частоти струму слід виконувати наступні вимоги:

  • не підключати перетворювач в електромережу без заземлен­ня його корпуса;
  • не дозволяється знімати огородження під час роботи, а та­кож проводити ремонт, не відключивши перетворювач від мережі;
  • не залишати без нагляду перетворювачі, що підключені до мережі;
  • переносити перетворювач дозволяється тільки після відклю­чення його від електромережі.

3.28.  Під час роботи з понижувальними трансформаторами не­обхідно виконувати наступні правила:

  • включати трансформатор, тільки пересвідчившись в його придатності;
  • обов’язково заземлювати корпус трансформатора, а також один кінець або нейтраль повторної обмотки;
  • не торкатися струмоведучих проводів трансформатора після його підключення до електромережі.

3.29.  Вимоги до електроінструменту з подвійною ізоляцією:

  • забороняється заземлення металевих частин інструмента;
  • не дозволяється проводити роботи без діелектричних рука­вичок, бот, килимів;
  • через кожні 100 годин роботи, але не рідше одного разу на місяць необхідно проводити ревізію, з видаленням пилу стисну­тим повітрям.

Під час ревізії необхідно перевіряти справність робочої і додат­кової ізоляції (мегомметром). Опір кожної з них повинен бути не менше 2 МОм.

Законспектувати. Вивчити матеріал.

13.01.2025

Тема уроку: Безпечні правила при користуванні пневмоінструментом


Безпечні правила при користуванні пневмоінструментом

Загальні положення

1.1 Дана інструкція, розроблена на підставі “Типова інструкція з охорони праці при роботі з із пневматичним інструментом”.

1.2. Інструкція з охорони праці при роботі із пневматичним інструментом установлює вимоги безпеки, яких необхідно дотримуватися при роботі з пневматичним інструментом.

1.3. Інструкція видається всім працюючим із пневматичним інструментом під розпис. Працівник повинен постійно мати інструкцію при собі при роботі із пневматичним інструментом.

1.4. За порушення вимог інструкції винні несуть відповідальність відповідно до законодавства.

1.5. Роботу необхідно виконувати тільки доручену безпосереднім керівником і проводити її справним інструментом, використовуючи його тільки по прямому призначенню.

2.     Правила застосування пневматичного інструмента.

2.1. До робіт із пневматичним інструментом відповідно до ДНАОП 0.03.-8.07-94 “Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх” повинні допускатися працівники, що пройшли виробниче навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідності з ДНАОП 0.00-4.12-99 “Типове положення про навчання з питань охорони праці”.

2.2. Робоча частина пневматичного інструмента повинна бути правильно заточена і не повинна мати ушкоджень, тріщин, вибоїв і заусениць.

Бічні грані інструмента не повинні мати гострих ребер; хвостовик інструмента повинний бути рівним, не мати скосів і тріщин, відповідати розмірам втулки, бути щільно пригнаним і правильно центрованим – для запобігання мимовільного випадання.

Забороняється працювати з пневматичним інструментом при наявності люфту у втулці або застосовувати підкладки (заклинювати) інструмент.

2.3. Клапан включення пневматичного інструмента повинний легко і швидко, без застосування зусилля, відкриватися і закриватися і не пропускати повітря в закритому положенні; цей клапан повинний бути відрегульований до початку роботи пневматичного інструмента.

2.4. Для пневматичного інструмента необхідно застосовувати неушкоджені гнучкі шланги, що повинні приєднуватися до інструмента і з’єднуватися між собою за допомогою ніпелів або штуцерів і стяжних хомутів; не дозволяється закріплювати шланги дротом.

Місця приєднання повітряних шлангів до пневматичного інструмента, трубопроводам і місця з’єднання шлангів між собою не повинні пропускати повітря.

2.5. Перед приєднанням гнучкого шланга до пневматичного інструмента повітряну магістраль необхідно продути, а після приєднання шланга до магістралі необхідно продути також і гнучкий шланг, вільний кінець якого перед продувкою повинний бути закріплений. Інструмент повинний приєднуватися до шланга після прочищення сітки у футорці.

2.6. На повітротрубопроводі повинна бути запірна арматура.

Приєднання шланга до магістралі і до інструмента, а також його від’єднання необхідно виконувати при перекритій арматурі.

Гнучкий шланг повинний бути розміщений так, щоб виключалася можливість його випадкового ушкодження або наїзду на нього транспорту.

2.7. Не допускається при виконанні робіт натягати і перегинати шланги пневматичного інструмента, а також перетинати їхніми тросами, кабелями і рукавами газозварювання.

2.8. Повітря до пневматичного інструмента необхідно подавати тільки після установки його в робоче положення. Робота інструмента вхолосту допускається тільки при його випробуванні – перед початком виконання робіт або при проведенні ремонту.

2.9. Працювати пневматичним інструментом ударної дії необхідно в захисних окулярах і з використанням рукавиць.

2.10. Забороняється працювати з пневматичним інструментом із приставних сход.

2.11. Виправляти, регулювати і змінювати робочу частину інструмента дозволяється тільки за умови відсутності в гнучкому шлангу стиснутого повітря.

2.12. Переносити пневматичний інструмент дозволяється тільки за рукоятку; використовувати шланг або робочу частину пневматичного інструмента для його переміщення забороняється.

2.13. Під час перерв у роботі, у випадку обриву або ушкодження шлангів або пневматичного інструмента необхідно негайно припинити доступ до нього стиснутого повітря (перекрити запірну арматуру).

2.14. Гнучкі шланги до пневматичного інструмента необхідно зберігати в закритому приміщенні при плюсовій температурі повітря.

2.15. Пневматичний інструмент, незалежно від умов його роботи і справності, необхідно періодично, не рідше 1 рази в 6 міс., розбирати, промивати, змазувати його деталі, роторні лопатки – заправляти, а виявлені при огляді ушкоджені або сильно зношені частини – заміняти новими. Після зборки інструмента необхідно проводити регулювання частоти обертання шпинделя на відповідність паспортним даним, а також протягом 5 хв перевіряти його роботу на холостому ходу.

Після проведення вищевказаних робіт, у випадку позитивних результатів іспиту, необхідно зробити запис про справність інструмента в журналі (форма журналу довільна).

2.16. Вібраційні параметри, що повинні визначатися відповідно до ДСТ 16519, ДСТ 16844 і по стандартах на конкретні види інструмента і заноситися в паспорт інструмента, а також шумові характеристики пневматичного інструмента необхідно контролювати після його ремонту, під час проведення якого інструмент розбирався.

При проведенні іспитів після ремонту пневматичного інструмента рівень звукової потужності випробовуваного інструмента не повинний більш ніж на 6 дб перевищувати рівень перешкод стаціонарного шумового фону.

Законспектувати. Вивчити матеріал. 


13.01.2025

Тема уроку: Безпечні правила при користуванні пневмоінструментом


3.     Вимоги безпеки перед початком робіт

3.1. До початку робіт необхідно:

  • одягти робочий одяг;
  • при необхідності підготувати спеціальні вітрозахисні рукавиці (м’які рукавиці з подвійною прокладкою), захисні окуляри (окуляри із склом, яке не б’ється), наколінники, налокітники, проти шумні навушники, запобіжний пояс;
  • оглянути робоче місце, забрати предмети, що заважають роботі, і звільнити проходи.

3.2. Переконатися в достатнім освітленні робочого місця і, у разі потреби, застосувати переносний електричний світильник, що повинен оснащуватися запобіжною сіткою з рефлектором і гачком для підвішування, перевіривши справність проводу світильника. У приміщеннях із підвищеною небезпекою допускається застосовувати переносні електричні світильники напругою не більш 36 В, а в приміщеннях особливо небезпечних і поза приміщеннями – не більш 12 В.

3.3.  Перевірити:

  • затягування гвинтів, що кріплять вузли і деталі інструменту;
  • стан проводу, відсутність зовнішніх ушкоджень;
  • роботу інструмента на холостому ходу.

4.     Вимоги безпеки під час роботи

4.1. Працювати з пневматичним інструментом необхідно з застосуванням засобів віброзахисту і управління, а також із застосуванням глушника шуму.

Працівники, що виконують роботу з пневматичним інструментом у зоні підвищеного шуму, повинні використовувати засоби індивідуальної захисту (противошумові навушники, противошумові вкладиші типу ”беруші” і антифони).

4.2.  Працювати з пневматичним інструментом дозволяється з застосуванням пристроїв, що запобігають мимовільний виліт робочої частини інструмента при холостих ударах.

4.3.  Забороняється при виконанні робіт із пневматичним інструментом тримати його за робочу частину. Натиск на пневматичний інструмент необхідно здійснювати плавним поступовим зусиллям.

5.     Вимоги безпеки після закінчення роботи.

5.1. Виключити інструмент, вийняти робочий інструмент із патрона інструменту.

5.2. При необхідності провести профілактику інструмента відповідно до інструкції з експлуатації.

5.3. Упорядкувати робоче місце.

5.4. Здати пневмоінструмент у комору або забрати у відведене для цього місце.

Дії в аварійних ситуаціях.

6.1.При роботі з пневмоінструментом можливі такі аварійні ситуації:

  • коротке замикання в мережі живлення електроінструмента з можливим подальшим загорянням електропроводки;
  • ушкодження повітропроводу;
  • ушкодження схованих трубопроводів із можливим викидом небезпечних рідин, пар, газів;
  •  

6.2. Кожен працівник, що першим виявив загрозу виникнення аварійної ситуації, повинен негайно припинити роботу й подать команду “СТІЙ”.

6.3. Команду “СТІЙ”, подану будь-яким працівником, повинні негайно виконати всі працівники, що почули її.

6.4. Про загрозу  виникнення або про виникнення аварійної ситуації працівник зобов’язаний негайно повідомити керівника робіт (безпосередньому керівнику).

6.5 У випадку обриву або ушкодження шлангів або пневматичного інструмента необхідно негайно припинити доступ до нього стиснутого повітря (перекрити запірну арматуру).

6.6. При загорянні електропроводки (електроустановки) негайно припинити роботу, відключити електромережу (електроустановку) і приступити до гасіння пожежі вуглекислотним вогнегасником.

Гасити пожежу в електроустановках пінними вогнегасниками забороняється.

Про пожежу в електромережі (електроустановці) необхідно повідомити в пожежну охорону.

6.7. У всіх випадках до потерпілого викликати лікаря, а до його прибуття надати потерпілому першу допомогу.

6.8. При загрозі виникнення або  виникненні інших аварійних ситуацій, не зв’язаних безпосередньо з роботою пневмонструмента, діяти у відповідності зі своїми обов’язками відповідно до Плану ліквідації аварій.

Законспектувати. Вивчити матеріал.