04.10.2024
Тема уроку: Умовні літерно-цифрові позначення.
Законспектувати. Вивчити матеріал.
27.09.2024
Тема уроку: Загальні відомості про креслення та схеми електротехнічних пристроїв.
Систему символів застосовують у багатьох галузях науки, техніки та культури. Наприклад, у музиці за допомогою можна записувати музику, в хімії за допомогою певних символів — хімічні елементи і зв'язки між ними, в географії — населені пункти, дороги і т. д. Проте в радіоелектроніці, електроніці, обчислювальній техніці умовні графічні позначення (УГП), мабуть, мають найбільше значення. Так, щоб розібратися в механічній конструкції вимірювального приладу, досить мати його складальне креслення або креслення в ізометричній проекції. Виходячи з цього креслення, можна розібратися в конструкції приладу, але як він умикається і працює в апаратурі можна зрозуміти тільки, склавши електричну схему.
Створювалися та шліфувалися УГП і креслення електричних схем протягом кількох десятків років. За нашого часу це забезпечено стандартами ЄСКД, а також рекомендаціями міжнародних організацій ІSО та ІЕС.
Перш ніж розглядати різні види схем, що застосовуються в електрорадіотехніці, необхідно ознайомитися з деякими термінами і означеннями, встановленими стандартами, для позначення складових частин електронних пристроїв та приладів.
n Електрична схема — це схема, що містить у вигляді умовних зображень або позначень електричних складових частин виробу та зв'язки між ними.
n Елемент — складова частина схеми, що позначає частину виробу, яка не може бути поділена на частини, що мають самостійне функціональне призначення.
n Пристрій — складова частина схеми, що позначає сукупність елементів, яка відповідає складовим частинам виробу, що утворюють єдину конструкцію.
n Функціональна група — складова частина схеми, що позначає сукупність елементів, яка відповідає складовим частинам виробу, що виконують певну функцію, але не утворюють єдину конструкцію.
n Функціональна частина — складова частина схеми певного функціонального призначення, що є елементом або пристроєм схеми, функціональною групою або функціональним колом.
n Функціональне коло — складова частина схеми, що позначає лінію, канал або тракт певного призначення.
n Лінія взаємозв'язку — складова частина схеми, що позначає за допомогою відрізка лінії зв'язок між складовими частинами виробу.
n Лінія електричного зв'язку — лінія на схемі, що вказує шлях проходження струму, сигналу та ін.
n Об'єкт — умовне найменування виробу, пристрою, установки, мережі, що застосовується як загальне поняття.
Залежно від призначення (для загального ознайомлення, визначення розташування елементів і т. д.) схеми поділяють на типи, об'єднані в чотири групи. Кожному типу присвоюється шифр, що складається з трьох цифр: перша цифра вказує групу, друга та третя цифри характеризують тип у групі. Наприклад, 101 — схема структурна (група 1, тип 01).
n Схеми групи 1 призначені для загального ознайомлення з електричними складовими частинами об'єкта і вивчення загальних принципів їх роботи та взаємозв'язків:
n структурна (101) — схема для здобуття загального уявлення про виріб, його основні функціональні частини, їх призначення і взаємозв'язок, яка застосовується під час розроблення схем інших типів, а також експлуатації виробу;
n функціональна (102) — схема для пояснення процесів, що відбуваються у виробі або його функціональних частинах, яка використовується під час вивчення принципу роботи виробу, монтажу, налагодження, контролю та ремонту виробу.
n Схеми групи 2 призначені для визначення повного складу і докладного вивчення принципу роботи об'єкта, а також для його розрахунку:
n принципова (201) — схема для здобуття детального уявлення про принцип роботи виробу, визначення повного складу функціональних частин і зв'язків між ними, яка застосовується під час розроблення конструкторських документів, монтажу, налагодження, контролю та ремонту виробу;
n еквівалентна (202) — схема для аналізу і розрахунку параметрів (характеристик) функціональних частин виробу або виробу в цілому.
n Схеми є основою для розробки інших конструкторських документів, зокрема креслень, а також схем груп 3 та 4. Ними користуються під час налагодження, регулювання, контролю, експлуатації і ремонту виробів.
n Схеми групи 3 призначені для подання відомостей про електричні з'єднання складових частин об'єкта або об'єкта в цілому:
n схема з'єднань (301) — схема для здобуття уявлення про види, методи, засоби та місця з'єднання складових частин виробу, яка застосовується під час розроблення конструкторських документів, монтажу, налагодження, контролю та експлуатації виробу, включаючи його ремонти;
n загальна схема (302) — схема для визначення розташування складових частин комплексу та з'єднання їх між собою на місці експлуатації, яка використовується під час ознайомлення з комплексом, контролю та експлуатації;
n схема підмикання (303) — схема для визначення зовнішніх приєднань виробу, яка застосовується під час розроблення конструкторських документів, монтажу, налагодження, контролю та експлуатації виробу, включаючи його ремонти.
n Схеми використовуються під час розроблення інших конструкторських документів, насамперед креслень, що визначають прокладання і способи кріплення проводів, джгутів та кабелів в об'єкті, а також для здійснення приєднань, налагодження, контролю, експлуатації об'єктів.
n Схеми групи 4 призначені для визначення відносного розташування об'єктів або складових частин об'єкта, а при необхідності також електричних з'єднань (проводів, джгутів, кабелів):
n схема розташування (401) — схема для визначення відносного розташування складових частин виробу та, при необхідності, зв'язків між ними, яка застосовується під час розроблення конструкторських документів, монтажу, виготовлення та експлуатації виробу;
n схема електроустаткування і проводки на планах (402) — схема для визначення відносного розташування складових частин об'єкта в будівлях та спорудах;
n схема електропостачання і зв'язку (403) — схема для визначення відносного розташування складових частин об'єкта на місцевості.
n Схемами групи 4 користуються під час розроблення інших конструкторських документів, а також під час виготовлення та експлуатації об'єктів.
Комбінована схема — це схема, що містить елементи зв'язки різних видів схем одного типу, які стосуються одного виробу. На схемах одного типу допускається зображати фрагменти схем інших типів з використанням відповідних правил виконання схем. У технічно обґрунтованих випадках допускається суміщати схеми різних типів. Виконання схем має задовольняти правила стандартів для відповідних типів схем.
Домашнє завдання: вивчити записи в конспекті
Систему символів застосовують у багатьох галузях науки, техніки та культури. Наприклад, у музиці за допомогою можна записувати музику, в хімії за допомогою певних символів — хімічні елементи і зв'язки між ними, в географії — населені пункти, дороги і т. д. Проте в радіоелектроніці, електроніці, обчислювальній техніці умовні графічні позначення (УГП), мабуть, мають найбільше значення. Так, щоб розібратися в механічній конструкції вимірювального приладу, досить мати його складальне креслення або креслення в ізометричній проекції. Виходячи з цього креслення, можна розібратися в конструкції приладу, але як він умикається і працює в апаратурі можна зрозуміти тільки, склавши електричну схему.
Створювалися та шліфувалися УГП і креслення електричних схем протягом кількох десятків років. За нашого часу це забезпечено стандартами ЄСКД, а також рекомендаціями міжнародних організацій ІSО та ІЕС.
Перш ніж розглядати різні види схем, що застосовуються в електрорадіотехніці, необхідно ознайомитися з деякими термінами і означеннями, встановленими стандартами, для позначення складових частин електронних пристроїв та приладів.
n Електрична схема — це схема, що містить у вигляді умовних зображень або позначень електричних складових частин виробу та зв'язки між ними.
n Елемент — складова частина схеми, що позначає частину виробу, яка не може бути поділена на частини, що мають самостійне функціональне призначення.
n Пристрій — складова частина схеми, що позначає сукупність елементів, яка відповідає складовим частинам виробу, що утворюють єдину конструкцію.
n Функціональна група — складова частина схеми, що позначає сукупність елементів, яка відповідає складовим частинам виробу, що виконують певну функцію, але не утворюють єдину конструкцію.
n Функціональна частина — складова частина схеми певного функціонального призначення, що є елементом або пристроєм схеми, функціональною групою або функціональним колом.
n Функціональне коло — складова частина схеми, що позначає лінію, канал або тракт певного призначення.
n Лінія взаємозв'язку — складова частина схеми, що позначає за допомогою відрізка лінії зв'язок між складовими частинами виробу.
n Лінія електричного зв'язку — лінія на схемі, що вказує шлях проходження струму, сигналу та ін.
n Об'єкт — умовне найменування виробу, пристрою, установки, мережі, що застосовується як загальне поняття.
Залежно від призначення (для загального ознайомлення, визначення розташування елементів і т. д.) схеми поділяють на типи, об'єднані в чотири групи. Кожному типу присвоюється шифр, що складається з трьох цифр: перша цифра вказує групу, друга та третя цифри характеризують тип у групі. Наприклад, 101 — схема структурна (група 1, тип 01).
n Схеми групи 1 призначені для загального ознайомлення з електричними складовими частинами об'єкта і вивчення загальних принципів їх роботи та взаємозв'язків:
n структурна (101) — схема для здобуття загального уявлення про виріб, його основні функціональні частини, їх призначення і взаємозв'язок, яка застосовується під час розроблення схем інших типів, а також експлуатації виробу;
n функціональна (102) — схема для пояснення процесів, що відбуваються у виробі або його функціональних частинах, яка використовується під час вивчення принципу роботи виробу, монтажу, налагодження, контролю та ремонту виробу.
n Схеми групи 2 призначені для визначення повного складу і докладного вивчення принципу роботи об'єкта, а також для його розрахунку:
n принципова (201) — схема для здобуття детального уявлення про принцип роботи виробу, визначення повного складу функціональних частин і зв'язків між ними, яка застосовується під час розроблення конструкторських документів, монтажу, налагодження, контролю та ремонту виробу;
n еквівалентна (202) — схема для аналізу і розрахунку параметрів (характеристик) функціональних частин виробу або виробу в цілому.
n Схеми є основою для розробки інших конструкторських документів, зокрема креслень, а також схем груп 3 та 4. Ними користуються під час налагодження, регулювання, контролю, експлуатації і ремонту виробів.
n Схеми групи 3 призначені для подання відомостей про електричні з'єднання складових частин об'єкта або об'єкта в цілому:
n схема з'єднань (301) — схема для здобуття уявлення про види, методи, засоби та місця з'єднання складових частин виробу, яка застосовується під час розроблення конструкторських документів, монтажу, налагодження, контролю та експлуатації виробу, включаючи його ремонти;
n загальна схема (302) — схема для визначення розташування складових частин комплексу та з'єднання їх між собою на місці експлуатації, яка використовується під час ознайомлення з комплексом, контролю та експлуатації;
n схема підмикання (303) — схема для визначення зовнішніх приєднань виробу, яка застосовується під час розроблення конструкторських документів, монтажу, налагодження, контролю та експлуатації виробу, включаючи його ремонти.
n Схеми використовуються під час розроблення інших конструкторських документів, насамперед креслень, що визначають прокладання і способи кріплення проводів, джгутів та кабелів в об'єкті, а також для здійснення приєднань, налагодження, контролю, експлуатації об'єктів.
n Схеми групи 4 призначені для визначення відносного розташування об'єктів або складових частин об'єкта, а при необхідності також електричних з'єднань (проводів, джгутів, кабелів):
n схема розташування (401) — схема для визначення відносного розташування складових частин виробу та, при необхідності, зв'язків між ними, яка застосовується під час розроблення конструкторських документів, монтажу, виготовлення та експлуатації виробу;
n схема електроустаткування і проводки на планах (402) — схема для визначення відносного розташування складових частин об'єкта в будівлях та спорудах;
n схема електропостачання і зв'язку (403) — схема для визначення відносного розташування складових частин об'єкта на місцевості.
n Схемами групи 4 користуються під час розроблення інших конструкторських документів, а також під час виготовлення та експлуатації об'єктів.
Комбінована схема — це схема, що містить елементи зв'язки різних видів схем одного типу, які стосуються одного виробу. На схемах одного типу допускається зображати фрагменти схем інших типів з використанням відповідних правил виконання схем. У технічно обґрунтованих випадках допускається суміщати схеми різних типів. Виконання схем має задовольняти правила стандартів для відповідних типів схем.
Домашнє завдання: вивчити записи в конспекті