7 група допуски і посадки

 Допуски, посадки та технічні вимірювання : підруч. для здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти / В. З. Набродов. — Київ : Літера ЛТД, 2019. — 224 с 

07.02.2025

Тема уроку: Правила застосування складних контрольно-вимірювальних  приладів.

Індикатор годинникового типу:

1 - велика стрілка; 2 - шкала індикатора; 3 - стопор; 4 – стрілка; 5 - відлікова шкала; 6 - вимірювальний стрижень

Пристрій індикатора годинникового типу:

1 - наконечник; 2 - вимірювальний стрижень-рейка; 3 - гільза; 4 - трибка;

 5 - стрілка; 6 - передавальне зубчасте колесо; 7 - стрілка;

 8 - зубчасте рейкове колесо; 9 - пружина; 10 - зубчасте колесо;

11 - пружинний волосок

Вимірювальні головки встановлюють на стояках або штативах, що виконані за ГОСТом 10197–70, кількох типів: стояки C-I і СІІ (рис. 2.88, а), стояки малогабаритні   C-III (рис. 2.88, б),

стояки C-IV (рис. 2.88, в), штативи Ш-I...Ш-III (рис. 2.88, д), штативи з магнітною підставкою ШМ-І...ШМ-ІІІ  (рис. 2.88, г). Тип стояка або штатива визначає ціна поділки вимірювальної головки:

C-I – до 0,5 мкм; С-ІІ – від 1 до 5 мкм; Ш-I і ШМ-І – від 2 до 5 мкм; C-III, Ш-ІІ і ШМ-ІІ –  до 10 мкм; C-IV, Ш-ІІІ і ШМ-ІІІ – понад 10 мкм.

Стояки мають основу 1 з вимірювальним столом 2 і колонку 3 з кронштейном 4 або стрижнем 9. Вимірювальну головку 6 затискають на стояках гвинтом 5. Кронштейн можна переміщувати по колонці гайкою 8 і закріплювати гвинтом 7. Стрижень затискають у хомуті 10 гвинтом 11.

Штативи не мають вимірювального столу і їх застосовують при вимірюваннях на перевірних плитах і верстатах. Вимірювальні головки закріплюють у державці 12, яку затискають гвинтом 13 на стрижні 9, що має пружинні пальці 14 і гвинт 15 для тонкої установки на розмір. Призначення решти деталей штативів таке ж, як біля стояків.

 

Законспектувати. Вивчити матеріал.

Дайте відповіді на запитанння.

Яке призначення складних контрольно-вимірювальних  приладів?

Яких правил дотримуються при застосуванні індикаторів годинникового типу?

07.02.2025

Тема уроку: Правила застосування складних контрольно-вимірювальних  приладів.

Індикатор годинникового типу:

1 - велика стрілка; 2 - шкала індикатора; 3 - стопор; 4 – стрілка; 5 - відлікова шкала; 6 - вимірювальний стрижень

Пристрій індикатора годинникового типу:

1 - наконечник; 2 - вимірювальний стрижень-рейка; 3 - гільза; 4 - трибка;

 5 - стрілка; 6 - передавальне зубчасте колесо; 7 - стрілка;

 8 - зубчасте рейкове колесо; 9 - пружина; 10 - зубчасте колесо;

11 - пружинний волосок

Під час роботи з індикатором його закріплюють на кронштейні стояка або в державці  штатива (див. рис. 2.88, 2.92), встановленого на плиті. Для індикаторів годинникового типу використовують штативи Ш-ІІ і стояки C-IV (див. рис. 2.88, в). Перед виконанням вимірювань індикатор необхідно настроїти.

При настроюванні індикатора для відносних вимірювань (рис. 2.92, а) на плиту або стіл стояка встановлюють блок кінцевих мір, розмір якого дорівнює номінальному розміру виробу. При абсолютних вимірюваннях міри не використовують (рис. 2.93).

 

Опускають індикатор по колонці так, щоб наконечник зіткнувся з поверхнею міри або плити і стрілка відхилилася від нульового положення. Попереднє відхилення стрілки називають натягом приладу. Значення натягу має бути більше, ніж допустимі відхилення розміру виробу від номінального значення. Звичайно дають стрілці зробити один оберт.

Зафіксувавши положення індикатора, шкалу встановлюють на нульове положення, повертаючи обідок. Піднімаючи та опускаючи вимірювальний стрижень за головку, перевіряють постійність показань індикатора. Якщо спостерігається відхилення стрілки від нуля, настроювання повторюють. Відвівши стрижень, знімають блок мір.

Вимірювання виконують у такому порядку: підвівши наконечник приладу, встановлюють на стіл або плиту виріб; потім опускають наконечник на поверхню виробу і виконують відлік показань. За покажчиком числа обертів малої стрілки знаходять число міліметрів у розмірі. Дробова частка розміру дорівнює числу поділок циферблата проти стрілки, помноженому на С = 0,01 мм. При обертанні великої стрілки проти годинникової стрілки відлік за індикатором додають із довжиною блоку кінцевих мір, у іншому разі – віднімають.

Законспектувати. Вивчити матеріал.

Дайте відповіді на запитанння.

Яке призначення складних контрольно-вимірювальних  приладів?

Яких правил дотримуються при застосуванні індикаторів годинникового типу?

10.10.2025

Тема уроку: Будова складних контрольно-вимірювальних  приладів.

Зубчасті вимірювальні головки – індикатори годинникового типу з ціною поділки 0,01 мм (ГОСТ 577–68) – виготовляють таких основних типів:

•• ИЧ2, ИЧ5, ИЧ10 і ИЧ25 – переміщення вимірювального стрижня паралельно до шкали, діапазони вимірювань відповідно – 0...2, 0...5, 0...10 і 0...25 мм;

•• ИТ2 – переміщення стрижня перпендикулярно до шкали і діапазон вимірювань 0...2 мм.

Індикатори типу ИЧ5 і ИЧ10 випускають у корпусі з діаметром 60 мм, а індикатори ИЧ2 і ИТ2 – у корпусі з діаметром 42 мм (малогабаритні).

Будову та принципову схему індикатора типу ИЧ показано на рис. 2.89, а. Основні вузли індикатора: циферблат 1 зі шкалою, обідок 2, стрілка 3, покажчик 4 числа обертів стрілки, гільза 5, вимірювальний стрижень 6 із наконечником 7, корпус 8, вушко 9 та головка 10 стрижня. Гільза і вушко слугують для кріплення індикатора на стояках, штативах і пристосуваннях. Поворотом обідка 2, на якому закріплений циферблат, стрілку суміщають із будь-якою поділкою шкали. За головку 10 стрижень відводять при встановленні виробу під вимірювальний наконечник.

Розглянемо принцип дії індикатора (рис. 2.89, б). Вимірювальний стрижень 12 переміщується в точних втулках напрямних 2,  запресованих у гільзи корпусу. На стрижні нарізана зубчаста рейка 11, яка повертає триб 10 із числом зубів z = 16 (трибом у приладобудванні називають зубчасте колесо із кількістю зубів z = 18). Зубчасте колесо 9 (z = 100), встановлене на одній осі з трибом 10, передає обертання трибу 8 (z = 10). На осі триба 8 закріплено стрілку 3.  У зачепленні з трибом 8 знаходиться також зубчасте колесо 7 (z = 100), на осі якого закріплені покажчик 4 і втулка 6 із пружинним волоском 5,  інший кінець якого прикріплений до корпусу. Колесо 7  під дією волоска забезпечує роботу всієї передачі приладу на одному боці профілю зуба і тим самим усуває мертвий хід передачі. Пружина 1 створює вимірювальне зусилля на стрижні.

Передаточне відношення зубчастого механізму виконане так, що при переміщенні вимірювального стрижня на відстань l = 1 мм стрілка здійснює повний оберт, а покажчик повертається на одну поділку. Шкала індикатора має число поділок n = 100.

Ціна поділки шкали циферблата С = l/п = 1/100 = 0,01 мм.

У корпусі малогабаритних індикаторів ИЧ-2 не можна розмістити повні зубчасті колеса з кількістю зубів z = 100, тому вони замінені зубчастими секторами.

Торцеві індикатори ИТ (рис. 2.90) мають такі ж основні елементи і ціну поділки шкали, як індикатори ИЧ, проте переміщення вимірювального стрижня передається рейці зубчастого механізму через двоплечий важіль, який має передаточне відношення, що дорівнює одиниці. Індикатори ИТ правильніше віднести до важільно-зубчастих приладів.

Індикатори годинникового типу випускають класів точності 0 і 1.

Основні допустимі похибки цих індикаторів наведено у табл. 2.1.

Законспектувати. Вивчити матеріал.

10.10.2025

Тема уроку: Призначення складних контрольно-вимірювальних  приладів.

Індикатор годинникового типу:

1 - велика стрілка; 2 - шкала індикатора; 3 - стопор; 4 – стрілка; 5 - відлікова шкала; 6 - вимірювальний стрижень

Пристрій індикатора годинникового типу:

1 - наконечник; 2 - вимірювальний стрижень-рейка; 3 - гільза; 4 - трибка;

 5 - стрілка; 6 - передавальне зубчасте колесо; 7 - стрілка;

 8 - зубчасте рейкове колесо; 9 - пружина; 10 - зубчасте колесо;

11 - пружинний волосок

 

Важільно-механічні прилади перетворюють малі відхилення розмірів виробів у зручні для відліку переміщення стрілки за шкалою.

Основні типи важільно-механічних передач, використовуваних у приладах: зубчасті, важільні, важільно-зубчасті, пружинні та важільно-пружинні.

Важільно-механічні прилади поділяють на три основні групи:

1) вимірювальні головки – знімні відлікові пристрої, призначені для оснащення приладів і контрольно-вимірювальних пристосувань;

2) прилади із знімними відліковими пристроями – індикаторні скоби, нутроміри і глибиноміри та ін.;

3) прилади із вбудованими відліковими пристроями – важільні скоби і мікрометри та ін

Прилади застосовують для вимірювання лінійних розмірів, а також відхилень розмірів від заданої геометричної форми – овальності, биття, огранки, прямолінійності і т. ін. Як правило, їх використовують для вимірювання методом порівняння з мірою. Якщо розміри виробів менші від діапазону показань приладу, то застосовують метод безпосередньої оцінки.

Законспектувати. Вивчити матеріал.